search
І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т Ф Х Ч Ш Щ Ґ 
ІЗОКОЛОН
(гр. іso — однаковий, kolon — гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повна синтаксична й інтонаційна відповідність частин речення: Понад ставом увечері Хитається очерет // Дожидає мати сина до світа вечерят // Понад ставом увечері шепочеться осока // Дожидає в темнім гаї Дівчинонька козака (Нар. творчість).


Стилістичні терміни 

ІМІТАЦІЯskip_next

T: 0.021428183 M: 20 D: 0