ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ

(від лат. interpellatio — переривання) фігура, в якій автор перериває потік мовлення, щоб звернутись до слухача, щось ствердити чи заперечити: Душа моя — послухай! — Як яблуня в цвіту (Павло Тичина); Не надивився, ні! Я на сади рожеві, криниці юності убогим корячком до дна не вичерпав (Максим Рильський).

Стилістичні терміни 

ІНТЕРПОЗИЦІЯ →← ІНКЛЮЗИВ

T: 0.128963655 M: 3 D: 3