І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т Ф Х Ч Ш Щ Ґ 
ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ
(від лат. interpellatio — переривання) фігура, в якій автор перериває потік мовлення, щоб звернутись до слухача, щось ствердити чи заперечити: Душа моя — послухай! — Як яблуня в цвіту (Павло Тичина); Не надивився, ні! Я на сади рожеві, криниці юності убогим корячком до дна не вичерпав (Максим Рильський).

Стилістичні терміни  2018

← ІНКЛЮЗИВІНТЕРПОЗИЦІЯ →

words-app-1T: 0.060162565 M: 7 D: 0