І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т Ф Х Ч Ш Щ Ґ 
АПОСТРОФА
(гр. apostroph?s — відвернений, звернений на бік) широка фігура думки, в якій оповідь переривається звертанням до когось одного зі слухачів або читачів. Апостроф може мати різний риторичний зміст і мовну конфігурацію. Це може бути моралізаторське нагадування, повчання, прохання про допомогу, звертання до честі і гідності, догана, скарга, прокляття, моління, прохання тощо. Те саме, що й риторичне звертання.

Стилістичні терміни  2018

← АПОСІОПЕЗИСАРГОТИЗМИ →

Смотреть значение "АПОСТРОФА" в других словарях:
T: 0.051590158 M: 7 D: 0