Стилістичні терміни

РИТОРИКА

(гр. rhetorike — оpатоpське мистецтво) наука пpо кpасномовство. В основі цього слова лежить форма грецького дієслова reo, що означала “говорить цілісно, доречно, гарно”. Від нього утворився іменник rhetor (ритор), що набув у процесі розвитку еллінської культури кілька значень: мовець на публіку, людина стану (вищого), політик, оголошувач вироку в суді, учитель вимови, освічена людина, красномовець. Термін риторика з’явився зі значенням “уміння, вправність, мистецтво говорити” і став назвою методичних посібників з гарної мови, підручників вимови, а часом назвою теорії красномовства для переконання живим словом, шкільного навчального предмета з рідної мови. Передумовами виникненння риторики були суворе право і вільна думка. Проте, з’явившись, риторика стала в обороні краси слова. Латинський термін oratoria означав мистецтво красномовства і часто вживався як синонім практичної риторики. Від нього виник термін “ораторство”, який означає те ж саме понят
Ещё